Євробачення Йшов п'ятий день фіналу Євробачення... Микола Томенко і Юрій Луценко сиділи у своїй VIP-ложі і дивилися виступ представника Турції. - Ну що це таке, а де ж наші? - хвилювався Томенко. - Хм... Таракан якийсь, - відповів Луценко, розглядаючи афішку. - А, Таркан! Таркан? Так це ж той... Кіркоров! - А чому це він за Турцію виступає? - хитро прищурився Микола. - Це ж фальсифікація, у явному вигляді! Юрко, зроби що-небудь, ти ж у міліції міністр чи так собі? - Зараз попрошу прислати фоторобот і групу захвата, - потягнувся до мобілки Луценко. - Ми їх схопимо, клятих фальсифікаторів! В той же час Таркан наче почуяв небезбеку і зник за кулісами. Томенко трохи розгубився, а Луценко продовжував клацати мобільним, намагаючись дозвонитися до голови СБУ Турчинова. Тим часом на сцені з'явилися ведучі, щоб оголосити наступного учасника. - Виступає представник Росії..., - зробив гросмейстерську паузу ведучий, - Ігорьок! - Опа... А це що? - здивовано спитав Томенко, побачивши, як на сцену в'їзжає відкритий джип із братками, обвішаний біло-синіми прапорами. Раптом джип різко зупинився поперед сцени, братки зненацька попадали, і зал здивовано зітхнув. З-під машини виліз абсолютно лисий чолов'яга, озирнувся, і раптом почав розповідати про свою лиху долю: "Я вчера очень грустный сидел, С самого утра ничего я не ел..." - Почему гостей из России никто не накормил?! - накинувся Віктор Хведорович на Тараса Чорновола, що сидів неподалік. - Я... він... вони... - почав виправдовуватися Чорновіл. - Я... Я не знав, - ледь видавив з себе він, вже набираючи когось по мобілці. Біля молодика на сцені сіла якась дівчинка. - Моя мама варит классно, может быть... подождем... мою маму, - пропіщала вона. - Подождем, твою мать, - відповів хлопець, зробивши невдоволену гримасу. Раптом на сцені з'явилися якісь люди з картонними коробками. Вони підбігли до джипу і поставили перед ним коробки. Але хлопець, що співав, чомусь не зрозумів такої турботи про себе: "Если трудно станет мне или набьет какой-то гад Она на джипе прилетит, захватит папин автомат..." Почувши слово "автомат", люди на сцені злякались і кинулись тікати. Зал ахнув. - Ось, Віктор Хведорович, - важко дихаючи сказав Тарас. - Пайки принесли - це все, що вдалося знайти. - Ах ты дубина, ты что же натворил! - чогось розсердився Хведорович. Після виступу Ігорка з'явився ведучий, що, судячи з вигляду, ще не зовсім відійшов від такого шоу. - Виступають представники Білорусі... супергрупа "Саша і Сирожа"! - істерично оголосив він. На сцені з'явились два чоловіки, що, тримаючись один одного, пішли до залу і затягнули свою пісню: "Ла-ла-ла, ла-ла-ла..., вечер наступает, спать хотят все люди, На ночь чистить зубы никогда не будем, Спать хотят вагоны, в пачках макароны, Саша и Сирожа засыпают тоже..." Зал оцепенів, а Томенко тільки присвиснув. - Оце так фінал, - сказав Луценко, який із несподіванки ледь не загубив окуляри. Проспівавши свою пісню, Саша і Сирожа мирно заснули на краю сцени. Томенко протер раптом зпітнілий ліб і запитав: - Юрко, ти не гадаєш, що щось іде не так? - А мені подобається, - відповів Луценко, намагаюсь намацати окуляри. На сцені знову з'явився ведучий. Набравши повітря, він ламаючимся голосом оголосив: "Виступають представники України - гурт Гринджоли!" - О, так це ж наші! - тільки вигукнув Томенко і побіг на сцену до музикантів. Луценко рвонув за ним. "Ми не бидло, ми не козли, Ми України доньки і сини", - неслося над палацем. У залі панувала атмосфера цілковитого щастя... Невикористані матеріали: Игорек - Подождем (лирика) Саша і Сирожа - Калиханка (mp3, 1.2Мб) Гринджоли - Разом нас багато (mp3, 2.4Мб) (c) danilovicha_net: marillion |