"З Донецька - ти, а я живу у Львові, Приїдь у гості, хлібом поділюсь. Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь. Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (а сам в той час витесує гроби). Боюся тих, хто кличе нас до бою, Мовляв, хай чубляться "презренные рабы" У мене на столі лиш картоплина, А ти, хто-зна, чи й вчора їв. ... Я вже не хочу, щоб моя родина, Й твоя також, кормила упирів! Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," Є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я! І купка є "міжгірських" людожерів, То не вони... А ми - одна Сім'я!" |